Методика оцінки термічної стійкості поліолефінових матеріалів: індукційний період окислення

Полімерні матеріали вступають у реакцію з киснем повітря, викликаючи руйнування або зшивання полімерів, що називається окисним старінням. Коли полімерний матеріал реагує з киснем, виникає індукційний період вдихання кисню. Після закінчення періоду індукції він перейде на стадію автоматичного прискореного окислення. Схильність полімерного матеріалу до окислення залежить насамперед від того, чи легко він поглинає кисень. Взагалі кажучи, полімери вуглецевого ланцюга схильні до окисного старіння та стають нестабільними. Поліолефінові матеріали є типовими вуглецевими полімерними матеріалами. Поліолефінові матеріали зазвичай використовують як оболонку та ізоляційний шар оптичних кабелів і кабелів. Тому необхідно звернути увагу на його стабільність у реальному процесі використання. В даний час загальним показником для оцінки стабільності поліолефінових матеріалів в промисловості є період індукції окислення (OIT).

Період індукції окислення (OIT) — це час, коли реакція автокаталітичного окислення досліджуваного зразка починає відбуватися в умовах окислення при високій температурі (наприклад, 200 градусів). Це параметр для оцінки рівня стабільності матеріалу, який також називають часом індукції окислення. Як правило, диференціальну скануючу калориметрію (ДСК) можна використовувати для простого та швидкого вимірювання. Конкретні методи вимірювання та оцінки такі: зразок і еталон нагрівають з постійною швидкістю в інертній атмосфері (азот), а коли досягається задана температура (зазвичай 200 градусів), вони перемикаються на кисень або повітря при однакова швидкість потоку. Потім зразок витримується при цій постійній температурі, доки на кривій термічного аналізу не буде показано реакцію окислення. Час індукції окислення — це інтервал часу від початку надходження кисню або повітря до початку реакції окислення, як показано на малюнку.

Існують стандартні методи перевірки періоду індукції окислення та періоду індукції окислення поліолефінових матеріалів. Такий стандартний метод перевірки зазвичай вимагає уваги до факторів, що впливають на нього. Основні фактори впливу, які впливають на результати періоду індукції окислення, є наступними, і на вплив цих факторів слід звернути увагу під час тестування та аналізу результатів.

1) Неоднорідність зразків. Полімерні матеріали, як правило, є змішаними матеріалами, які були модифіковані та оброблені. Мікрокомпоненти всередині, особливо антиоксиданти, які відіграють важливу роль в окисленні, схильні до нерівномірного розподілу, тоді як об’єм відбору проб ДСК є більшим. Тому ймовірність нерівномірного відбору проб більша. Рекомендується взяти ще кілька частин для тестування в реальному тестуванні та всебічно проаналізувати результати.

2) Температура окислення зазвичай інша, коли інші умови залишаються незмінними. Час індукції окислення різний. Чим вища температура, тим коротший час індукції окислення. Тому температуру потрібно узгоджувати заздалегідь при оцінці матеріалів. Найбільш часто використовувана температура для поліолефінових матеріалів становить 200 градусів

3) Чистота і витрата газу. Азот використовується як захисний газ перед окисленням. Таким чином, якщо азот нечистий і змішаний з киснем, це вплине на результати тесту. Крім того, у процесі окислення кисень є основним окислювальним активним компонентом, тому різниця в потокі кисню також вплине на результати. Період індукції окислення зазвичай використовується для оцінки стабільності та антиокислювальних характеристик матеріалу. Що стосується періоду індукції окислення поліолефінів, існує багато стандартів, яких можна дотримуватися. Основними показниками для визначення термічної стабільності є час індукції окислення та швидкість збереження часу індукції окислення після певного стану. Стосовно того, який тип матеріалу повинен відповідати вимогам судження, деякі галузеві стандарти або корпоративні стандарти мають вимоги судження, і матеріали, які не відповідають цим стандартам, потребують оцінки відповідно до використання продукту під час розробки продукту.

На додаток до наведеного вище визначення стабільності матеріалу, період індукції окислення також можна лінійно функціонувати шляхом зменшення періоду індукції окислення в міру підвищення температури, а потім формула підбирається для екстраполяції терміну служби термічного окислення при робочому стані. температура. Таким чином, це також метод прогнозування терміну служби термічного окислення. У фактичному процесі оцінки необхідно сформулювати план відповідно до характеристик власної продукції.

Для виконання тесту на індукційний період окислення потрібен диференціальний калориметричний сканер. Ласкаво просимо ознайомитися з нашим списком продуктів для отримання деталей

Китайські виробники диференціального скануючого калориметра з цифровим сенсорним екраном (тест OIT) – Продаж диференціального скануючого калориметра за найкращою ціною – перевірка честі (chinatestequipments.com)